Під панським покровом

Відео: Під покровом ночі - Русский Тизер-Трейлер (2016)

В Одеській області, в будинку православного священика зберігається дивовижна ікона. Називається вона Барська. Чудесам від неї сила-силенна.

Відео: Макс Барських - новий альбом "тумани" [Тизери]

Я поверталася з Єрусалиму через Одесу. До поїзда залишалося кілька годин, і одна знайома одеситка запропонувала поїхати за місто до одного чудотворної ікони. Поїхали. По дорозі поспішаю поділитися враженнями про Святу Землю:

- На кораблі нам розповіли про глухого хлопчика. Два місяці тому він з батьком - священиком - теж вирушив у паломництво на Святу Землю. А в храмі Гробу Господнього є Камінь бичування, на якому бичували Спасителя. Кажуть, коли прикладаються до нього, чують стогони, шум гуде натовпу, вигуки - все, як тоді.

Я, малодушна, не наважилася прикластися, а глухий хлопчик приклався. І раптом запитує батька: Папа, чому вони так кричать ?. До нього повернувся слух. Де тепер цей хлопчик, як склалося його життя?

Приїхали. Батюшка виходить назустріч:

- Радий гостям. Зі Святої Землі? Адже ось милість Божа! І ми з Сашею спромоглися два місяці тому. Він у нас чує погано, а там дивовижна історія трапилася.

І він починає розповідати те, про що я тільки що розповіла знайомої. Несповідимі шляхи привели мене в будинок до того самого батюшки! Стоїть поруч Саша уважно вслухається в нашу розмову. Той самий хлопчик, той самий&# 8230;

Божа Матір дивилася на нас з ікони. Погляд її був лагідний, сповнений любові, але ще і дуже неспокійний, пронизаний материнської тривогою. Ікона старовинного грецького письма. Споконвіку звалася вона Барської, а ще чином Святої Покрови. Перебувала в одному з монастирів на Поділлі під Вінницею, в маленькому містечку Барі, звідси Барської і зветься. У богоборческие роки черниці сховали ікону в підпілля, в особливі свята діставали по ночах, але частіше молилися, стоячи на колінах перед підпілля. Приходив помолитися Барської святині і молодий священик, якого потім перевели служити до Одеси. Йому-то незадовго до кончини і передала на зберігання ікону остання черниця. Отець Володимир зберігає її в будинку. Добре б в каплиці, так ні на каплицю грошей. Кожен день вся сім`я батюшки, він, матінка, троє дітей, встають на молитву перед іконою, читають їй акафіст.

Відео: Свято Покрови в Святих Горах. 14.10.15г.

Стала ходити в храм молода жінка, страшно нашкодити собі захопленням екстрасенсами. Дуже мучилася. Батюшка благословив і їй читати акафіст, вона відмахнулася, дурості якісь. А вночі бачить сон: старець каже їй строго: Читай акафіст Барської. Прибігла до батюшки, взяла акафіст та й читала тиждень.

І ожила ніби. Душа стала зцілюватися, розслаблення зникло, зрозуміла, що таке радість духовна.

В іншої парафіянки не заладилося в сім`ї. Начебто і повінчалася з чоловіком, дочка доросла вже, а пішли страшні конфлікти, життя перетворилося на пекло, єдиний вихід з пекла знайшли вони з чоловіком - розійтися. Чоловік зібрав речі і пішов. А вона прибігла до батюшки, впала на килим перед Барської і проплакала всю ніч. Мене ніби випрали, - скаже мені вона. Йшла, відчуваючи, отримала допомогу. А вранці ...

- Що ми робимо, Ірина, що ми робимо? - На порозі винуватий і збентежений стояв чоловік.

Звуть парафіянку Ірина Анатоліївна Рембиш, тепер вона не мислить життя без Барської ікони. І Людмила Василівна Шостаченко теж:

- Як яке горе, ноги самі сюди йдуть. Один раз серед ночі стало погано з серцем. Так я сюди майже приползла, а помолилася, відпустило. Наталя Конікова вимолила у Барської порятунок своєї важко хвору маму, від якої відмовилися лікарі. Володимир і Світлана Ракицький вдаються до допомоги Барської, якщо пріболеют діти, або шукають розради в побутових потребах.

А хіба не за молитвами перед Барської іконою даровалось Саші часткове поки відновлення слуху? Адже і подумати не міг парафіяльній батюшка, що може звозити сина на Святу Землю. У день народження прийшли привітати його парафіяни Григорій і Любов Манько. І подарунок вручили: поїздку в Єрусалим.

Відео: 14 жовтня. Православний календар. Покров Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії

Зараз Саша прислуговує батькові у храмі, і тут же чудо - в храмі він батюшку чує. А ще Саша привіз з Єрусалиму гарний хрестик собі на пам`ять. Подумав гарненько і подарував його Барської. Найдорожче, що у нього було, пожертвував на славу Матері Божої. А як же по іншому? Найдорожче і повинні ми приносити Тієї, яка чує наші молитви і надії.