Кишковий синдром
Відео: Синдром роздратованого кишечника.
# Image.jpgСегодня з`явилися нові погляди на лікування пацієнтів з видаленим жовчним міхуром. У чому їх суть?
Розповідає гастроентеролог Воронезької міської клінічної лікарні відновного лікування, лікар вищої категорії Людмила Володимирівна Шашина.
- Що нового з`явилося зараз для людей без жовчного міхура?
- Пацієнтам, які після таких операцій відчувають себе добре і ні на що не скаржаться, особливого лікування не потрібно. Їм достатньо лише дотримуватися певної і навіть не дуже сувору дієту.
Але буває і так, що після операції з`являються такі проблеми, як метеоризм, ниючі болі в животі. Стілець стає неоформлених, можуть виникати то проноси, то запори. Ці відчуття найчастіше обумовлені тим, що жовч перестає виконувати свою бактерицидну функцію.
Коли жовчний міхур нормально функціонує, після їди жовч викидається великою порцією. І практично всі мікроби, що містяться в дванадцятипалій кишці, гинуть. При віддаленому жовчному міхурі жовч надходить в кишку поступово. У зв`язку з цим її бактерицидні властивості проявляються не в повній мірі. А в дванадцятипалій кишці цілком привільно розмножуються мікроби, яких в нормі повинно бути дуже мало.
Тому в останні роки вчені стали виділяти так званий синдром надлишкового бактеріального росту в тонкій кишці. Саме його нещодавно стали активно лікувати антимікробними препаратами. Періодичні курси антибіотиків і препаратів, які відновлюють кишкову мікрофлору, значно покращують самопочуття таких пацієнтів.
- Але ж антибіотики далеко не нешкідливі, до них виникає звикання. І тоді й зовсім не використовуються втрачає сенс?
- Лікування антибіотиками призначають суворо за показаннями. Воно потрібно далеко не всім, що перенесли операцію з видалення жовчного міхура.
Щоб не виникло проблем зі звиканням і стійкістю, в лікуванні «синдрому надлишкового бактеріального росту» використовують особливі препарати - так звані кишкові антисептики. Ці ліки практично не всмоктуються і діють місцево, тобто виключно в кишечнику.
Лише в деяких випадках використовують антибіотики широкого спектру дії. Зазвичай їх призначають за результатами аналізів на чутливість бактерій до антибіотиків.
Для цього проводять спеціальне дослідження. Під час зондування забирають вміст дванадцятипалої кишки і роблять його посів. І в залежності від того, який мікроб переважає, підбирають антибіотики.
- Чим «синдром надлишкового бактеріального зростання в кишечнику» відрізняється від всім відомого дисбактеріозу?
- Термін «дисбактеріоз» застосовується для характеристики бактеріальної мікрофлори товстого кишечника, тобто нижніх відділів травного тракту. А при «синдромі надлишкового бактеріального росту» мова йде про процеси в тонкій кишці.
До речі, зараз багато фахівців вважають діагноз «дисбактеріоз»Застарілим, а аналіз калу на мікропейзаж - малоінформативною. Все більше вчених схиляються до думки, що неприємні симптоми більшою мірою залежать від стану тонкого кишечника.
- Чи впливає цей синдром на роботу шлунка?
- Звичайно, впливає. Адже мікроорганізми змінюють кислотність вмісту верхніх відділів кишечника. У зв`язку з цим травні ферменти працюють «упівсили». Порушується перетравлення, так і всмоктування їжі. Погано оброблена їжа надходить в нижні відділи кишечника і там стає здобиччю вже інших мікроорганізмів. Посилюються бродильні процеси, з`являються здуття живота, больові відчуття.
Найсильніше пригнічується активність особливого ферменту лактази, переробної молочний цукор. Тому люди часто скаржаться на раптову непереносимість молока.
Що цікаво: при «синдромі надлишкового бактеріального росту» малоефективні таблетки, що містять травні ферменти. Адже вони теж діють при певній кислотності. Тому, якщо людина скаржиться, що ферменти не приносять йому полегшення, лікарі звертають увагу на стан мікрофлори у верхніх відділах кишечника. І призначають курс лікування, що включає антибіотики.
- Як довго має тривати курс терапії?
- Зазвичай антибіотики рекомендують приймати 5-7 днів. Потім обов`язковий курс препаратів, які відновлюють нормальну мікрофлору в кишечнику. В період лікування призначаються і полівітаміни.
Наприклад, один із стандартних курсів - два тижні приймати хилак-форте і три тижні - біфіформ. Хілак-форте створює сприятливі умови для розмноження корисних молочнокислих бактерій і стимулює відновлення слизової оболонки кишечнику. Біфіформ є джерелом тих самих «корисних» бактерій. Ці засоби продаються без рецепта. Але рекомендувати їх повинен лікар. Можливо, людині краще підходять зовсім інші препарати.
- Чи можуть після видалення жовчного міхура з`явитися якісь інші ускладнення, крім «синдрому надлишкового бактеріального росту»?
- Іноді пацієнтів можуть турбувати больові відчуття. Але вони, як правило, пов`язані з іншими проблемами травної системи. Це можуть бути супутній панкреатит, дисфункція жовчовивідних шляхів або захворювання шлунка.
Раніше ці захворювання об`єднували в одну групу під назвою «постхолецистектомічний синдром». Зараз хворим, які перенесли операцію, лікування призначається індивідуально. Воно залежить від характеру проблеми.
При порушеннях, пов`язаних з дисфункцією жовчовивідних шляхів, потрібні спазмолітики - наприклад, но-шпа. Добре зарекомендували себе і засоби нового покоління. Так, препарат з міжнародним назвою мебеверін дає можливість жовчі легко надходити в дванадцятипалу кишку. Відпускається ці ліки за рецептом лікаря.
При супутньому панкреатиті потрібні ферментні препарати, а також засоби, що знижують шлункову секрецію.
- Чи правда, що після видалення жовчного міхура його функція перекладається на підшлункову залозу, і вона швидко виходить з ладу?
- Жовчний міхур насправді важливий. Але його функції не можуть бути перекладені на підшлункову залозу. Ці органи не взаємозамінні.
Навпаки, запалення жовчного міхура може призводити до запалення підшлункової залози. А порушення жовчовиділення при жовчнокам`яній хворобі є однією з найчастіших причин хронічного панкреатиту. Тому видалення жовчного міхура швидше призведе не до загострення панкреатиту, а до загасання його симптомів.
- Які обмеження в харчуванні потрібні людям, які перенесли операцію з видалення жовчного міхура?
- Основний принцип дієтичного харчування після видалення жовчного міхура полягає у виключенні гострої, смаженої і дуже жирної їжі. Всі обмеження особливо ретельно потрібно дотримуватися в перші місяці після операції. Надалі, якщо хворий відчуває себе добре, сувора дієта поступово скасовується.
Вже через рік після операції можна харчуватися, як звичайно. Але, звичайно, за умови, що розширення дієти не доставляє неприємних відчуттів. Харчування має бути досить частим, протипоказані дуже рідкісні і рясні прийоми їжі.
Ольга Мубаракшіна
